З’Ї́ДИ, ДІВ,
З’ї́ди, дів, м. мн. И з’їдини, дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ. Чуб. VII. 394.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 155.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
З’ЇДНА́ТИ, НА́Ю, ЄШ, →← З’Ї́ДЕНЬ, ДНЯ,